Антуан де Сент-Екзюпері
29 червня — 115 років від дня народження письменника
(1900-1944)
Антуан де Сент-Екзюпері – видатний французький письменник-гуманіст, льотчик, філософ; автор таких відомих творів, як "Льотчик" (1926), "Південний поштовий" (1929), "Нічний політ" (1931), "Земля людей" (1939), "Військовий льотчик" (1942), "Маленький принц" (1942). Борець-антифашист, він віддав життя за свободу Франції. Його інтелектуально-лірична проза поєднує автобіографічну сповідь з невигаданими льотними пригодами та філософськими роздумами про призначення Людини на планеті Земля.
Антуан де Сент-Екзюпері народився у 1900 р. у м. Ліон у сім'ї збіднілих аристократів. Родина Екзюпері мала старовинне лицарське походження. Батько його був страховим інспектором, мати — талановитою художницею, людиною високої культури.
Дитячі роки залишили в душі письменника такий глибокий слід, що він навіть у зрілому віці завжди говорив: «Я родом із Дитинства». Як нащадок старовинного графського роду, ріс у розкошах і загальній любові, особливо з боку матері. Антуан полюбив літературу, музику, живопис, сам складав казки, непогано малював і грав на скрипці.
В 1909 р. Антуан та його брат вступили до єзуїтського коледжу Сент-Круа в Мане, пізніше їх перевели до коледжу в Монгре. А в 1912 p., коли Антуанові було 13 років, відбулася дуже важлива подія в його житті — відомий авіатор Жуль Ведрін узяв його з собою в політ на літаку. У Сент-Екзюпері з'явилася мрія стати пілотом. Закінчивши коледж, він поїхав до Парижа, мріючи вчитися на військового моряка. Але, хоч як це парадоксально, майбутній письменник не зміг написати екзаменаційний твір. Його не змогла надихнути надумана патріотична тема, подана для розкриття.
Із 1920 р. Антуан навчається на архітектурному відділенні Школи мистецтв. У цей період формується культурний світогляд майбутнього письменника, він читає Достоєвського, Ніцше, Платона. Але вже в 1921 році Сент-Екзюпері кидає навчання і вступає до армії. Тут збулася його дитяча мрія — він стає льотчиком. Та за два роки він потрапляє в аварію й отримує серйозну травму, після чого його демобілізують із армії.
Цивільні професії конторника, комівояжера, які Антуанові де Сент-Екзюпері довелося опановувати після одужання, були йому не до душі. Пробує писати, хоч не зовсім вдало, а при нагоді знову повертається до літака, служить на поштово-повітряній лінії, що з'єднувала Францію з Північною Африкою. Ремесло льотчика стало й джерелом його поетичного натхнення. 1926 року в журналі «Срібний корабель» опубліковано перше оповідання Сент-Екзюпері — «Льотчик», а 1929 р. виходить його роман «Пошта — на Південь». Із 1927 р. Сент-Екзюпері знову підіймається в небо — він став пілотом поштової авіалінії Тулуза — Дакар, а пізніше його призначають начальником аеродрому в Африці. Якийсь час він жив у Буенос-Айресі в Аргентині, де написав повість «Нічний, політ», опубліковану у Франції в 1931 р., за яку він отримав літературну премію і яку відразу ж було екранізовано.
Повернувшись на батьківщину, письменник далі працює в авіації. Він подорожував по всьому світу спершу у справах авіакомпанії, пізніше — як журналіст. Із цією метою він побував у Москві та Іспанії. Неодноразово він підкорював повітряні простори і при цьому не раз зазнавав аварій. Подорожі ставали матеріалом для творчості Сент-Екзюпері. Так, у 1935-1936 pp. він на власному літаку вирушив у політ Париж — Сайгон, аби здолати рекорд швидкості на цьому маршруті й отримати призначену за це премію, проте зазнав аварії в Лівійській пустелі. Цей епізод став основою роману «Планета людей» (опублікований у 1939 р.). А в 1938 році спроба перельоту за маршрутом Нью-Йорк — Вогняна земля завершується аварією в Гватемалі, після якої письменник тиждень був у комі. Перебуваючи на лікуванні після аварії, він і розпочав згаданий вище твір. У 1939 р. Французька Академія присудила йому Велику премію роману за цю книгу.
Під час Другої світової війни Сент-Екзюпері знову стає військовим льотчиком. Після капітуляції Франції він залишає батьківщину й живе в Нью-Йорку, де 1941 року пише «Військового льотчика» й веде агітацію за вступ США у війну з Німеччиною. 1942 — «Військовий льотчик» публікується в СІЛА та Франції. Автор працює над казкою-притчею «Маленький принц». У 1943 р. написано й опубліковано «Лист до заручника», також виходить у світ «Маленький принц». Із червня Сент-Екзюпері перебуває в Алжирі й Тунісі, де здійснює кілька розвідувальних польотів.
31 червня 1944 року відбувся останній політ Антуана де Сент-Екзюпері. Вилетівши з бази Борго на Корсиці, його літак зник без вісти.
Незадовго до своєї загибелі Сент-Екзюпері написав дуже відмінну від попередніх книжку під назвою «Маленький принц» , яку сам ілюстрував. Цю книжку він присвятив своєму другові Леону Верту. За жанром це філософська алегорична казка-притча, вона порушує найважливіші людські проблеми — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності. Елементами казки у творі є незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія). А численні алегорії, морально-філософські роздуми письменника наближують твір до притчі.
Це цікаво!
Французькі вчені заявили, що місце падіння літака Антуана де Сент - Екзюпері, який розбився 31 червня 1944 року, нарешті знайдено. Його літак лежить на дні Середземного моря неподалік від Марселя. Першим місце катастрофи виявив французький рибалка Жан-Клод Б'янко. У сіті з рибою він випадково знайшов браслет, на якому було вигравіювано ім'я письменника, ім'я його дружини та нью-йоркську адресу видавця, що видав «Маленького принца». У травні 2000 року в цьому місці знайшли рештки літака, але браслет так і лишився єдиною знайденою там річчю, що належала Антуанові де Сент-Екзюпері.
Література:
1. Сент-Екзюпері А. Планета людей; Маленький принц : з мал. авт. / Антуан де Сент-Екзюпері - Л. : Вища школа, 1981. - 143 с.
2. Маньківська Д. Троянди, подорожі, дзеркала... / Д. Маньківська // Зарубіжна література в школах України. - 2009. - № 1. - С. 59-63.
3. Петричко І. Мудрість зірок. А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. Поетизація краси чистих людських взаємин. Втілення головних життєвих цінностей у казці / І. Петричко // Зарубіжна література “ШС”. - 2010. - № 14/15. - С. 21-24.
4. Смахтіна Л. “Шукати треба серцем” / Л. Смахтіна // Зарубіжна література “ШС” . - 2010. - 14/15. - С. 25-37.
5. Самийленко Е. Л. А. де Сент-Екзюпери “Планета людей”. Философская концепция романа / Е. Л. Самийленко // Русский язык и литература в школах Украины. - 2013. - № 10. - С. 25-28.
6. Хроменко І. Антуан де Сент-Екзюпері і його троянда / І. Хроменко // Зарубіжна література в школах України. - 2013. - № 2. - С. 20-21.
7. Гриценко О. Г. Відкриваю вам душу і дарую тепло свого серця (Головні життєві цінності у казці А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” / О. Г. Гриценко // Зарубіжна література в школах України. - 2013. - № 2. - С. 48-49.